ерозивний езофагіт лікування народними засобами

Ерозивний езофагіт - це запальне захворювання слизової оболонки стравоходу, при якому утворюються ерозії (пошкодження). Захворювання може бути як гострим, так і хронічним. Існують також і інші види езофагіту: рефлюкс-езофагіт, катаральний, набряклий, геморагічний, некротичний та інші. Ерозивний езофагіт зустрічається частіше, ніж інші форми даного захворювання. Причини ерозивного езофагіту Основні можливі причини езофагіту - це: Попадання кислого вмісту шлунку в стравохід, яке негативно впливає на слизову оболонку стравоходу. Хімічні опіки слизової оболонки при попаданні на неї кислоти або лугу, розчинників (бензин, ацетон), міцного розчину марганцівки (перманганат калію). Тривалий прийом алкоголю також призводить до утворення ерозій в стравоході, т. К. Він містить етиловий спирт. Катаральне запалення стравоходу. Тривалий прийом нестероїдних протизапальних засобів і глюкокортикоїдних гормонів. Пошкодження слизової оболонки при неправильному зондуванні. Перенесені операції, такі як ваготомія, резекція шлунка, езофагогастротомія. Грижа стравохідного отвору діафрагми, виразкова хвороба шлунка. Вірусні та грибкові інфекції (герпес, цитомегаловірус, кандида), особливо у хворих з ВІЛ. Симптоми ерозивного езофагіту Тяжкість симптомів залежить від того, наскільки сильно вражений стравохід. При незначному пошкодженні стравоходу симптомом може бути чутливість до гарячої та холодної їжі. При більш серйозну поразку приєднуються такі симптоми як біль за грудиною після їжі, сильний біль під час ковтання (іноді аж до нездатності ковтати), печія, сухий кашель ночами, відрижка, блювота з домішкою крові. Можливо загальна слабкість, погане самопочуття, анемія. У деяких випадках симптоми проходять через 5-10 днів, однак запалення жевріє, і може статися рубцювання стінок стравоходу. Це небезпечно подальшим розвитком стенозу стравоходу і неможливістю приймати їжу. Іншими можливими ускладненнями ерозивного езофагіту є флегмона, медіастеніт, прорив ерозій і кровотеча, а також передракові зміни клітин слизової оболонки стравоходу. Діагностика та лікування ерозивного езофагіту Для діагностики необхідно пройти езофагоскопію з біопсією і рентгенографію стравоходу. Езофагоскопія дозволяє виявити ерозії і запальний процес в стравоході, однак її слід проводити не раніше, ніж через 6 днів після появи симптомів. Біопсія необхідна для того, щоб виявити можливі зміни клітин слизової оболонки (дисплазія, метаплазия). Крім цього буде потрібно здати аналіз крові. Для лікування застосовуються такі препарати: Антациди (Алмагель, ренні, фосфалюгель), які слід приймати через 2 години після їжі, а також перед сном. Прокинетики (мотилиум, домперидон) нормалізують пересування соляної кислоти з шлунку в кишечник. Зазвичай призначають прийом 4 рази на добу. Інгібітори протонної помпи (парієт, рабепрозол). Блокатори Н + рецепторів (лосек, парієт) покращують загоєння ерозій. Протизапальні та обволікаючі засоби (вентер, субцитрат вісмуту). Тривалість лікування становить близько двох місяців. Лікар також може призначити вживання лактобактерій і біфідобактерій, оскільки езофагіту часто супроводжує дисбактеріоз. Однак їх слід приймати після того, як була обстежена мікрофлора кишечника. Також можуть бути прописані вітамінні комплекси та інші засоби для підвищення імунітету. Важливою частиною лікування є дотримання спеціальної дієти. Дієта при ерозивно езофагіті полягає у відмові від гострих, гарячих і грубих продуктів, які можуть травмувати стравохід. Слід виключити вживання алкогольних і газованих напоїв, кави, шоколаду, часнику, цибулі, перцю і жирної їжі, оскільки вони посилюють секрецію соляної кислоти в шлунку. Не рекомендується вживати продукти, багаті клітковиною (капуста, редис). Рекомендується харчуватися протертою їжею м'якої консистенції, не гарячою температури. Таке харчування найменше травмує стравохід. Можна вживати молочні каші, молочні продукти, варені яйця, слизові негарячу супи, парові котлети (м'ясо, риба, курка), овочі і фрукти на пару, киселі, неміцний чай. Слід розділити харчування на 4-5 невеликих прийомів їжі, а останній прийом їжі повинен бути не пізніше, ніж за 2 години до сну. Під час сну слід лежати в трохи піднятому положенні, наприклад, на додатковій подушці. Для лікування езофагіту слід припинити прийом заспокійливих засобів (транквілізаторів і седативних), теофіліну та простагландинів, оскільки ці препарати погіршують стан сфінктера стравоходу. Можна приймати відвари календули, ромашки, м'яти, оскільки вони володіють протизапальним ефектом. Однак пам'ятайте, що народні засоби не можуть замінити повноцінного лікування та консультації у лікаря. Ускладнення і профілактика ерозивного езофагіту Якщо вчасно не вдатися до медикаментозного лікування, то езофагіт може призвести до розвитку досить важких ускладнень. Можливий розвиток стенозу стравоходу, при якому відбувається його звуження і неможливо повноцінно харчуватися. Може статися прорив стінки стравоходу, і якщо це відбувається, необхідна термінова госпіталізація і операція. Якщо пошкодження слизової оболонки сталося через потрапляння предмета, то може розвинутися гнійний абсцес або флегмона. Однак, якщо езофагіт не має яких-небудь ускладнень, то захворювання виліковується і не має неприємних наслідків. Профілактика езофагіту полягає в контролі свого харчування: уникайте вживання дуже гарячої або сухої їжі, яка може травмувати стравохід. При хронічному езофагіті слід систематично відвідувати гастроентеролога.